Нарешті, руки дійшли написати пост для мастодону про моє бачення нещодавніх протестів проти злиття НАБУ та САП. ТАК ВОТ.
Перше, що потрібно означити, що ці структури самі по собі мало ефективні, оскільки є державними і існують в капіталістичних відношеннях, де гроші мають надто високу цінність в очах людей, які зараз живуть. Це спричиняє ситуації, коли під олігархів чи звичайних корупціонерів важко починати копати по справжньому через підкуп як окремих облич, які займаються справою, так і облич на більш високих посадах, які можуть згорнути будь-яку справу в будь-який момент. Значну роль цього всього цирку також відіграють і системи знайомств, а точніше "кумовство", коли одна людина садить на посаду свого близького знайомого чи родича, що значно ускладнює і, я би сказав, унеможливлює досудове розслідування ситуацій корупції. Дуже яскравим прикладом таких ситуацій є покриванням чиновників від корупційних розслідувань, чим дуже часто користується Кличко, а також сам момент підписання закону про ліквідацію НАБУ, яке напередодні спробувало відкрити справу по кумові Зеленського. Тому казати, що НАБУ чи САП були ефективними інституціями не доводиться, але так чи інакше певна автономія у них була, що дозволяло їм хоча б робити розголос навколо крупних справ пов'язаних з корупцією, що дозволяло їм створювати невеликі важелі впливу на існуючу владу.
Але попри всі недоліки цих інституцій, їх не можна підпорядковувати генеральному прокуророві по одній простій причині - президент особисто не назначає генерального прокурора. І підпорядкування НАБУ генеральному прокуророві означає централізацію влади та капіталу в руках обмеженого кола осіб. У випадку знищення відносної автономії НАБУ президент та його кола найближчих корупціонерів, мали б змогу приховувати власні тіньові заробітки майже завжди, а якщо траплялися б випадки досудового розслідування, воно б завершувалося лише на користь корупціонерів, або слідство "заходило б в тупік". Крім того, це надає владу існуючому уряду направляти наказ розслідувати джерело доходів будь-якої юридичної особи, яка не поділяє поглядів Зе та його команди. А це відкриває додаткові шляхи для економічної репресії будь-який політичних та економічних конкурентів.
Централізація влади та капіталу йде в розріз з ідеями та принципами анархізму, що і створює нам вікно для дій. Анархістам було потрібно скористатися шансом та долучитися до протестів. На жаль, очолити їх було не можливо, оскільки повістку направляли консерватори та ліберали, але це все ще була гарна нагода для протистояння державі, її схильності до концентрації та просування анархістських ідей. Чим власне різі організації та окремі активісти скористатися, просуваючи на протестах власні креативні гасла, ідеї та навіть захоплюючи мікрофони для мотиваційних промов.
Величезною проблемою таких протестів є відсутність конкретного політичного плану та вимог до влади. Це могла б бути чудова можливість як мінімум нагадати владі про сучасні проблеми в суспільстві, які вона не вирішує, а просто ігноруєте, а як максимум висунути вимоги до яскравіших та важливіших реформ, які могли б полегшити процес формування двовладдя в Україні, тобто створювати нелегальні ринки та кооперативи, які зможуть стати більш незалежними від держави як такої. Але результат подібних протестів є теж досить гарним результатом, тому можна лише відчувати гордість за співмешканців на цій території, які уперше за 3 роки повномасштабного вторгнення висловили свої бажання та потреби.
#анархізм #лібертаріанство #політика #Україна #НАБУ #САП #протести #свобода