Rachel Barr “How to Make Your Brain Your Best Friend” – Огляд книги

Книга є лише науковим викладом моїх давніх переконань, докладно розказує, яким чином наш мозок сформувався таким, яким він є, і що з ним робити, щоб приборкати його, та жити трошки комфортніше із собою, закривати свої потреби та знайти трошки більше спокою в цьому житті.

Книга чудова, навіть якщо ви ніколи нічого не читали про наш мозок або науковий нонфікшн взагалі. Навіть те, що вона ще довго не буде існувати в перекладі, вас не повинно зупиняти. Мова, якою написана ця книга дуже проста, авторка майстерно приправляє корисну інформацію цікавими історіями та жартами. Поки читаєш, відчуваєш, наскільки багато турботи та серця вкладено в цю книгу.

Книга складається з 8 глав, кожна з яких розглядає різні аспекти нашого життя та того, як мозок цей аспект сформував, або може трошки ускладнювати. Без зайвих спойлерів, але для ознайомлення, трошки окреслю тему кожної глави:

1. Know Thyself: про нашу ідентичність в цифровому світі та доісторичні часи, непостійність самооцінки та важливість самоспівчуття. Улюблена цитата: “True self-compassion involves acknowledging our own suffering without becoming consumed by it. It’s an active process that requires us to take responsibility for our own actions while also recognising our intrinsic worth.”
2. When Life Feels Impossible, Turn on Delight: про важливість знаходити радість навіть в найтемніші часи та важливість звертати увагу на маленькі радісні моменти що знаходяться навколо нас. Улюблена цитата: “Delight feels good. Finding it requires a presence of mind, paying attention to the current moment. Delight tethers us to something, whether it’s to ourselves, to others, to animals, or to the world we inhabit.”
3. The Neuroscience of Why We Need Each Other: Наш мозок соціальний, в сучасне суспільство – не дуже. Сучасний світ просякнутий самотністю, на що наш мозок дуже різко реагує, зосереджуючись на негативні та бачить соціальні ситуації з найгіршого ракурсу. Звісно це обумовлено еволюцією і допомогло наших нащадкам вижити, але зараз така реакція може дуже сильно ускладнювати нам життя та збільшувати відчуття самостійності та ізольованості. Улюблена цитата: “The world has grown too large, too complex, for our ancient neural pathways to handle.”
4. I Sleep, Therefore I Am: в цій главі Рейчел нагадує наскільки не тільки нашому тілу, але й мозку теж треба трошки часу для себе. Сон та рутини перед сном це не просто приколи продуктивності, це важливі механізми, використовуючи які ми можемо налаштовувати наш розум на відпочинок увечері. Дуже сподобалося, що до уваги брався не тільки ритм життя з ранковими підйомами, але й робота змінами. Улюблена цитата: “When we close our eyes and drift off, we’re not just resting our bodies, we’re stepping back into the workshop of consciousness, where the cycle of self-renewal quietly continues. Neurons fire, emotions are processed, memories are consolidated, and the brain tidies up the mess of the day, preparing us to face the world again with a clear mind and fresh perspective.”
5. Art & Soul: The Heartbeat of Human Creativity: Дуже важлива глава, яка розбиває міт про те, що креативність це щось для обдарованих та талановитих та спонукає згадати до чого креативного тягне особисто нас. Улюблена цитата: “Human creativity is more than just making things. It’s the language we use to translate our experiences into something tangible.”
   Зараз Рейчел присвячує багато відео у своєму TikTok акаунті саме креативності. Нижче я залишила одне з її відео, щоб не треба було її довго шукати. (Саме через її відео я дізналася про книгу і дуже рекомендую її дивитися, якщо ви думаєте що не зможете прочитати книгу, вона розповідає багато цікавого.)
6. The Mind in Motion: Finding Freedom Through Movement: Коротка історія того, як ми еволюціонували у русі. Замість того, щоб казати “біжіть зараз в зал”, Рейчал розповідає про рух взагалі. Про щоденні маленькі моменти руху та пошук радості в ньому. Улюблена цитата: “Approaching fitness from a place of self-love flips the script entirely. When you exercise out of love for your body rather than a desire to punish it, each workout becomes a celebration of what you can do than a grim reminder of what you can’t.”
7. Me, Myself & Wi-Fi: Keeping It Together Online: з цією главою в мене стільки нотаток, що я ризикую зробити тут цілий конспект. Загалом ця глава стала фінальним поштовхом до зміни моїх відносин з соцмережами. Два головних моменти які ми не можемо з ними контролювати це емоційні гойдалки та постійне відволікання, яке, насправді не робить нас дурнішими, але виснажує увагу. А виснажена увага знімає всі самозахисти і робить нас дуже чутливими до маніпуляцій онлайн. Улюблена цитата: “Simply paying attention to one thing at a time is a powerful stand against those who benefit from your divided attention. It’s an act of reclaiming your cognitive autonomy.”
8. The Meaning of Life: Улюблені цитати: “There will inevitably be moments where you’re confronted with a request that doesn’t align with what you believe in. Choose yourself. And whenever the chance comes your way, step forward to advocate for change. Asserting your sense of agency might seem scary, but it can help you to build a stronger and more meaningful foundation for your life.” та “Yes, there are those among us who are driven by darker impulses, but we can’t allow that to extinguish our light. No matter what life throws at us, or which monsters cross our paths, we can still choose to step over the flowers—to treat life with more tenderness than it has shown us.”

Попри легкий стиль написаного, швидко прочитати книжку в мене не вийшло, і я навіть рада цьому. Кожна глава потребує часу не скільки для засвоєння інформації, а скільки для рефлексії та самоаналізу, іноді для того, щоб усвідомити силу тієї чи іншої фрази буде потрібно пару тижнів.

Загалом 100/10 чудова книга, всім рекомендую!

Якщо бажаєте підтримати блог, ви можете це зробити, купивши одну з версій книги на Kobo books: вам це нічого не коштуватиме, а мені буде бонус від магазина

І як обіцяла, профіль Рейчел:

https://www.tiktok.com/@drrachelbarr/video/7549256915310660920?is_from_webapp=1&sender_device=pc&web_id=7547817618801280518

#Книжки #Нонфікшн #Читання #блог #відгукнакнигу

Повернення до блогу

З початком осені блог замовчав. Стабільний ритм читання книг та написання відгуків, налаштований влітку, розвалився. Читати я не перестала, а от про книги писати що постійно зупиняло, тому з цим постом я хочу хоч трохи наблизитись до минулого ритму.

Після історичного роману про сміливих ірландських жінок The Women on Platform Two була ціла купа фікшну та нонфікшну, і поки я згадую як воно було більш детально та шукаю нотатки, напишу пару речень про кожну з книжок, про які ще не написала в блозі.

Книжки, про які не встигла написати

Ocean Vuong – The Emperor of Gladness

Обрала цю книжку Оушена Вонга через купу позитивних відгуків на ґудрідз, щоб виконати один з челенжів на платформі. Не дочитала навіть до половини, дуже плаский головний герой, достоєвщіна та графоманія без змісту. Початок був дуже красивим і поетичним, але далі історія нібито не просувається взагалі. Попри важкі та важливі теми які автор намагається втулити в історію (залежність від речовин, депресія, суїцид), співчувати головному герою не виходить.

З подальшого читання відгуків дізналася що далі в книзі є описи жорстокості до тварин. Для мене це стало останньою краплею не дочитувати книжку.

Bob Rosen – Detach

Ця книжка досліджує десять поширених типів особистих прив’язаностей. Спираючись як на західну психологію, так і на східні традиції мудрості, Боб Розен розкриває кожну прив’язаність через реальні особисті історії, які ілюструють боротьбу і шлях до звільнення.

Кожен розділ пропонує не тільки діагноз, але й шлях вперед, поєднуючи кожну прив’язаність зі здоровим прагненням. Одним з найбільш пам’ятних для мене був контраст між прив’язаністю до досконалості та прагненням до досконалості.

Зміни, запропоновані в книзі заохочують до самоспівчуття.

Я слухала аудіокнигу, що була начитана автором і це був приємний досвід. Люблю такий людяний нонфікшн.

Neil Shearing – The Fractured Age

Мій перший геополітичний та економічний нонфікшн. Непогана книга для загальної освіченості та розуміння глобальної картини світу, в якому ми зараз живемо.

Для мене аналіз автора був занадто оптимістичним, але я не можу занадто його критикувати, бо ця книжка була написана доволі швидко, майже одразу після виборів президента США, як тільки стало відомо, що їм буде Трамп.

Однак аргументи щодо того, як буде розвиватися розкол, викладені в книзі, не є спрощеними, а супроводжуються глибоким аналізом історії, сучасного стану та майбутніх можливостей світової економіки, включаючи розуміння геополітичної ситуації в сучасному світі.

Особисто для мене не вистачило аналізу щодо ЄС та інших європейських країн, а також Азії, за винятком Китаю та Африки. Книга здебільшого зосереджена на суперництві між США та Китаєм як двома найбільшими економіками.

Laurence Rees – The Nazi Mind: Twelve Warnings from History

Книга починається з подій після програшу Німеччини в Першій Світовій війні та вибудовує цілісну картину того як Наці партія прийшла до влади та як повпливала на німецьке суспільство. Доволі об’ємна книга детально аналізує індивідуальну та колективну психологію людей. Остання глава детально підсумовує всі 12 причин. Було дуже сумно усвідомлювати що здебільшого Гітлеру пощастило бути в потрібному місці і сподобатися окремим людям, які фанатично в нього повірили.

Liz Moore – The God of the Woods by

Для мене ця книга є найкращим прикладом класичної американської містики. Літній табір, родина багатіїв і дитина що зникла без сліду – все це здається простим, на перший погляд, але правда лежить десь глибше і захована за зговорами та обманами.

Хоча головний сюжет книжки відбуваються влітку і мають характерну для літнього табору сцену, сама історія мені здається більш осінньою. Найбільше що мені сподобалося, це те що кожна глава розказує історію з боку різних персонажів. Це, безперечно, цікавий спосіб розповісти історію, і якщо хтось вирішить зняти фільм або серіал за мотивами цієї книги, сценарій можна вважати готовим.

Однак мені здається, що іноді історія трохи затягується. Переходи між персонажами та часовими лініями в якийсь момент здалися мені дещо надмірними. Щойно стало цікаво з одним персонажем, як раптом розділ закінчується, і ми опиняємося в іншому часі та місці з іншим персонажем та атмосферою. Але я знаю, що маю схильність любити коротші книги, тож, можливо, в цьому й справа.

Sarah Damoff – The Bright Years

Спочатку я була доволі нейтральна до історії та не очікувала багато, бо це є дебютним романом авторки. Можливо саме через це герої цієї історії непомітно прокралися в моє серце і розставалася я з нею з легким сумом і зі сльозами на очах.

Bright Years це сімейна сага, що розкриває історію однієї сім’ї тягнучись через десятиліття. Історія наповнена коханням, помилками і жалями, що робить її дуже людяною. Розділена на три частини, в кожній частині оповідачем є різні члени родини. Мені сподобалися описи, але різниці в стилі оповідання від героїв мені було трошки замало. 

Charles Yu – Interior Chinatown

Цю книжку я читала після перегляду серіалу, який мені дуже сподобався; але не очікувала, що книга сподобається ще більше. Екранізація весела і дуже захоплююча. Книга набагато глибше дослідження історії азійських американців, їхніх зусиль адаптуватися та асимілюватися в американському суспільстві, і сумної реальності, де вони завжди залишаються Generic Asian Man, а якщо пощастить, то Kung Fu Guy.

Дуже подобається стиль автора, збираюся прочитати всі його роботи.

Тим, кого цікавить тема Чайнатауна, в кінці книги згадуються інші книги:
San Francisco Chinatown: A Guide to Its History and Architecture
American Chinatown: A People’s History of Five Neighborhoods

Rachel Barr – How to Make Your Brain Your Best Friend

Ця книга заслуговує на всі зірки на небі!

Self-improvement has morphed from a simple quest for personal growth into an almost manic pursuit of productivity and perfection.

Навчальна, весела, неймовірно гуманна і тепла. Так, саме такою є ця наукова книга про мозок.

Вона освітня, але в ній наука врівноважується жартами та історіями, і здається, ніби з тобою розмовляє друг. І я серйозно кажу про друга. Автор у своїх творах глибоко піклується про благополуччя людей і розуміння нашого прадавнього мозку, який допомагав нам виживати і боротися протягом тисячоліть до появи технологій і великих міст.

True self-compassion involves acknowledging our own suffering without becoming consumed by it. It’s an active process that requires us to take responsibility for our own actions while also recognising our intrinsic worth.

Alexander Shalom Joseph – The Clearing

The Clearing досліджує, що означає бути загубленим і знайденим у дикій природі всередині та ззовні.

Ця новела має один з найясніших синопсисів, які я коли-небудь читав. Він не розкриває занадто багато і не занадто мало, а саме те, про що йде мова в цій історії. Мені дуже сподобалося читати цю роботу. Вона гарно написана і змусила мене дуже співпереживати герою.

Говорячи про цю новелу, мені важко визначити її жанр. Я б не назвала її жанром жахів чи детективом. Мені здається, що вона філософська, глибоко особиста і духовна. Тому всім, хто, як і я, любить досліджувати різні жанри, ця історія сподобається.

Це коротка історія, і я з задоволенням прочитала її за один раз, але хотіла б повернутися до неї пізніше і прочитати ще раз.

Дякую що прочитали цей пост до кінця! Пишіть, якщо вам цікаво прочитати більш детальні огляди на будь-яку з цих книг.

Будьте здорові!

#блог #блогукраїнською #відгукнакнигу #короткийогляд

Відгук на “Казку” Стівена Кінга

Почала читати Казку в очікуванні похмурого фентезі та мою особисту мету – прочитати всю творчість Кінга. Мені було цікаво подивитися, як він буде гратися з класичними казковими тропами у своєму фірмовому стилі.

Історія розповідає про Чарлі Ріда, звичайного підлітка з трагічним минулим, який подружився зі старим чоловіком та його собакою. Доглядаючи за Радар, Чарлі знаходить у старому сараї колодязь – портал до чарівного світу. Після смерті містера Бодвіча він вирішує здійснити подорож у цей світ, у спробі повернути молодість і силу собаці. Світ небезпечний, наповнений елементами темної казки, де правлять жахливі істоти. Чарлі стає героєм, який стикається з величезними викликами у казковому світі.

Я відчувала симпатію до Чарлі, особливо до його рішення подбати про старого чоловіка та його собаку. Будь-який власник домашнього улюбленця зрозуміє відданість і зв’язок, який він розділив з Радар. Її вірна, заспокійлива присутність додала історії справжньої емоційної ваги.

Мені сподобалося, як Кінг вплітає знайомі казкові тропи у власну похмуру оповідь. Було справді приємно впізнавати елементи класичних історій, переосмислені у моторошний спосіб. Побудова світу та пригоди у другій частині були особливо динамічними. Стиль Кінга як і завжди захоплюючий і деталізований. Він повільно вибудовує атмосферу та емоційну глибину. Але іноді ця повільна відбудова була трохи затяжною.

Ця книга найбільше сподобається читачам, які люблять класичні казки з похмурим поворотом, детальною побудовою світу і більш фантастичною стороною Кінга. Для мене це було дещо складне читання. Якщо вам подобаються довгі, атмосферні фентезійні історії з глибоким розвитком персонажів і ви не проти повільного розвитку подій, вам, мабуть, сподобається.

#Книжки #Читання #відгукнакнигу

Огляд книги Бонні Ґармус “Уроки хімії”

Я взялася за «Уроки хімії» через навколишній ажіотаж, і, зважаючи на популярність серіалу, хотіла спочатку прочитати книгу. І дуже рада, що так зробила. Роман виявився легким та захопливим читанням, сповненим людяної теплоти та дотепності.

Одним із найбільших плюсів для мене став стиль письма авторки, особливо те, як вона подала романтичну лінію. Замість звичної однобічної історії кохання ми бачимо, як обоє героїв закохуються один в одного. Така подвійна перспектива зробила їхній зв’язок щирим і дуже зворушливим для мене.

Також було доволі милим рішенням зробити собаку одним з оповідачів в книзі. Його точка зору додала несподіваного шарму та душевності, і я щоразу посміхалась, коли він з’являвся в оповіді.

Головна героїня Елізабет вразила мене своєю стійкістю та спротивом. Вона живе у світі, що постійно недооцінює її, але ніколи не втрачає віри в себе та свої переконання. Її витримка надихнула мене.

Дехто критикує книгу за нереалістичність, але для мене це не було проблемою. Я й не очікувала реалізму від історії, і не вважаю, що вона її потребує. Це не історичний документ, а роман з серцем, уявою і чітким посланням про силу та самореалізацію.

Загалом, «Уроки хімії» стали для мене гарно проведеним часом. Ця книга розважила мене, змусила перейнятися життям героїв та залишила по собі піднесений настрій. Я б порадила її всім, хто шукає розумну, щиру історію з сильною героїнею.

#Урокихіміїоглядкниги #відгукнакнигу #урокихіміївідгук