#UkrainianPoetry
#Нiколассон
3/3

широти.

вицвілих спогадів літній посаг,
тьмяного сонця холодний вищир…
в наших широтах — усе під осінь.
певно, тому вона тут навічно.

#UkrainianPoetry
#Нiколассон
2/3

широти.

форми освітлення, види птиці
що спозарання хрипить і злиться,
згорблені плечі, аби нести це,
доки сніги не покриють листя,
грубі розмови і груба шкіра,
тихі під'їзди із їх богами,
в наших широтах — усе під сірість,
щоб не збивати загальну гаму.

#UkrainianPoetry
#Нiколассон
1/3

широти.

в наших широтах — усе під осінь:
сірі масиви, дороги, вкриті
ямами, листя, яке ще досі
не відпустило мізинець літа,
бруд на узбіччях і бруд маршруток,
темна задума на всіх обличчях,
літри гіркого, аби заснути
і не впустити до себе відчай,

#Нiколассон
#UkrainianPoetry

/ім'я літа/

3/3

як на темному тулубі вічного дерева листя зробиться чахлим,
заховайся у дубі, сосні, терені, пір'ї білої чаплі,
і коли ластів'ята тонким голосом змусять сніги міліти,
повертайся з наступним витком ко́леса,
взявши ім'я літа

///

#Нiколассон
#UkrainianPoetry

/ім'я літа/
2/3

забирай
проміння білого стріли, що лихо тримали осторонь,
розчиняйся у сутінках словом сили, співами алконо́стів,
залишай сліди у бджолиних сотах, тьмяній латуні заходу
і згасай у повітрі останніми нотами
спеки вогкого запаху.

#Нiколассон
#UkrainianPoetry

/ім'я літа/
1/3

відлітай
із димом трави горілої, з журавлями, із теплим вітром.
осідай на кедах дорожнім пилом, згасай сутінковим світлом,
заплітайся сюрчанням цикад оманливим,
голих полів мовчанням,
доки духи ставків на плесах туманами пишуть слова прощання.

#ArtOfUkraine
#Art
#UkrainianPoetry
#Нiколассон

Тесей
3/3

Досить.
Немає шляхетності в лементі.
Обрію згини мету чаять.
Доки вдихаю, нехай же веде мене
Як не богиня —
то течія‌.

Море несите, тож буду поталою
Німфам чи гадам з глибин води...

Хвилі, несіть мене далі і далі,
У Та‌ртар чи в Гадес —
аби кудись.

///

#ArtOfUkraine
#Art
#UkrainianPoetry
#Нiколассон

Тесей
2/3

Я не запитую, що мені писано —
Той відповість мені, хто писав.
Просто, згубивши, так важко знайти себе
В місці, в якому ти зовсім сам.
Якось я бачив шляхи, ніби виткані.
Все, що зосталось — порожній світ.
Втрачені значення вдихів та видихів;
Що є життя, як не втеча ві‌д...

#ArtOfUkraine
#Art
#UkrainianPoetry
#Нiколассон

Тесей

Хвилі, несіть мене далі і далі, бо
Я вже давно загубив маршрут.
Що‌гли схилились, обпалена палуба,
Чорні вітрила вітри деруть.
Море змикається спереду, ззаду і
Мучить безмежним числом доріг.
Долі рука, подаруй мені задум, чи
Просто спрямуй у потрібний бік.

#UkrainianPoetry
#Art
#ArtOfUkraine
#Нiколассон

Тесей

3/3

Досить.
Немає шляхетності в лементі.
Обрію згини мету чаять.
Доки вдихаю, нехай же веде мене
Як не богиня —
то течія‌.

Море несите, тож буду поталою
Німфам чи гадам з глибин води...

Хвилі, несіть мене далі і далі,
У Та‌ртар чи в Гадес —
аби кудись.

///

#UkrainianPoetry
#Art
#ArtOfUkraine
#Нiколассон

Тесей
2/3

Я не запитую, що мені писано —
Той відповість мені, хто писав.
Просто, згубивши, так важко знайти себе
В місці, в якому ти зовсім сам.
Якось я бачив шляхи, ніби виткані.
Все, що зосталось — порожній світ.
Втрачені значення вдихів та видихів;
Що є життя, як не втеча ві‌д...

#UkrainianPoetry
#Art
#ArtOfUkraine
#Нiколассон

Тесей

1/3

Хвилі, несіть мене далі і далі, бо
Я вже давно загубив маршрут.
Що‌гли схилились, обпалена палуба,
Чорні вітрила вітри деруть.
Море змикається спереду, ззаду і
Мучить безмежним числом доріг.
Долі рука, подаруй мені задум, чи
Просто спрямуй у потрібний бік.

#ArtOfUkraine
#Art
#Нiколассон
2/2

Drinking Song

Лий-но до пари. І ще. Та й іще.
Й заново.
Доки знебарвлений схід не затче
Заревом.
Давши початок для дня, що стече
Викиднем
В озеро втрат, за які нам би ще
Випити.

Здерши печаті, відшукуєш сенс
В нижчому.
Що нам втрачати у світі, де все
Знищено?
Згублено рай, та зосталось вино —
Спробуй-но.
Лий-но до краю... Хоч край і давно
Пройдено.

(2023)

#Нiколассон
1/2
Drinking Song

Лий-но до краю. І ще. Та іще.
Й досить нам.
Сніг просіває понурим дощем
Вдосвіта.
Скоро метро розпочне із людей
Трапезу.
Лий-но ще трохи, бо що з нами й де
Трапиться?

Лий і не думай. Ну, буде бодун —
Бог із ним.
Стишуй ходу потривожених дум
Боязних.
Вживлюй отрутою в жили потік
Радості.
В кислому трунку єдина з утіх —
Градуси.

#UkrainianPoetry
#Нiколассон

Червоний Бог
3

Худоба в полях розімліло віщує зливу.
Крізь тишу та вітер,
сплітаючи їх обох,
Із трав долинають тонкі комашині співи,
Якими освячує літо Червоний Бог.

///

#UkrainianPoetry
#Нiколассон

Червоний Бог
2

Вагони летять через пущі, мости і села,
Тривожачи гамором духів старих боліт.
Призахідна бронза проміння лягає в зелень,
Малюючи обриси чорних шулік на тлі.

Сільськими шляхами в рясній павутині тріщин,
Здіймаючи пил, неквапливо повзуть вози.
На ґанках діди, посадивши онуків ближче,
Із сумом копаються в спогадах давніх зим.

#UkrainianPoetry
#Нiколассон

Червоний Бог
1

Червневі дороги в іржі надвечірніх колій.
Трава проростає в руїнах, набравшись сил.
Притрушені пилом забуті стежки ніколи
Уже не вестимуть людей у старі ліси.

Повітря дрижить. Над полями співають коси.
Проміння розжарює бляхи сільських осель.
У нетрях дібров зачаїлась ослабла осінь,
Готова до свого приходу терпіти все.

#ArtOfUkraine
#Art
#Нiколассон

Горизонт подій

3/3

Ось Він говорить зі мною знаками,
але тепер Йому
Можна не вірити — зниклий безвісти,
я тут лише один.

В кожному вимірі
Мультивсесвіту
я
видихаю
дим.

#ArtOfUkraine
#Art
#Нiколассон

2/3

Горизонт подій

Жа‌га одно‌го в думках угашених,
щоб відігнати сни —
Вийняти Бога із дна загашника
і розмовляти з Ним,
Стати рядками, в яких проносяться,
ніби вогні світил,
Чорні вігвами і білі лотоси —
двері в чужі світи.

І говорити, і в нього вчитися
(хай же мене веде),
Що молитви‌ — це нахабне чітерство.
Принцип Його чудес:
Кожному — порівну. Всі — однакові.
Долі усі — в димý.

#ArtOfUkraine
#Art
1/3
#Нiколассон

Горизонт подій

Довге копання в душевних покладах —
добриво квітів зла.
Час закипає у мене в погляді,
ніби густа смола.

Скоро достелиться ніч — і та‌к мене
виплюне знов у світ.
Морок по стелі повзе тентаклями
і утікає від

Нитки розжарення, що розпорює
чорний масний поділ…
Двері — межа, за якою порожньо.
Мій горизонт подій.