#BrainStorm
#BrainWarming
#BrainTrust
Жив-був у 1950-х Алекс Осборн. І створив він методику мозкового штурму, яка передбачала, що коли люди збираються разом, вони генерують вдвічі більше ідей, ніж поодинці. У нього не було тому тому підтверджень. Але продав він мозковий штурм усьому світу. Бо був він професійним продавцем, про що свідчить його прізвище у назві рекламної агенції BBDO у вигляді четвертої літери. Тож люди купили методику й давай використовувати її у своїх компаніях та командах.
А потім прийшли дослідники й знову все споганили.
Перші ж емпіричні експерименти Дональда Тейлора у 1958 році показали, що групи генерують менше ідей, ніж індивіди. Як за середнім числом загальних ідей, так і за кількістю унікальних рішень. І навіть якщо рахувати якісні ідеї з більшим “ваговим” коефіцієнтом - результат той самий.
Ще одне дослідження М. Даннетта та колег у 1963 році проводили в компанії 3M (це ті хлопаки і дівчата, які створили post-it, скотч і більше ніж 100 000 інших іноваційних продуктів). У ньому брали участь 96 фахівців (48 науковців і 48 працівників рекламного відділу), які виконували завдання як індивідуально, так і в групах по 4 особи. Результати знову були однозначними: кожен учасник, працюючи окремо, продукував більше ідей, ніж у складі групи, і при цьому якість ідей не знижувалася. У 23 з 24 порівняних експериментів кількість різних ідей була більшою в індивідуальному режимі, ніж у груповому.
Метаналіз Мюллена, Джонсона та Саласа у 1991 році підтвердив: brainstorming-групи генерують істотно менше ідей, ніж індивіди, і ця різниця стосується як кількості, так і якості задумів. Причому втрати продуктивності зростають зі збільшенням розміру групи — чим більша група, тим меншою стає продуктивність кожного її учасника. Узагальнюючи накопичені докази, науковці констатують: попри популярність методу, класичний мозковий штурм майже завжди дає менше ідей, та ще й гіршої середньої якості, ніж еквівалентна робота тієї ж кількості людей індивідуально.
«Ой, та розкажіть. Якщо групова взаємодія за методом мозкового штурму гальмує творче мислення учасників, то чому ж його досі використовують провідні компанії світу?»
У вчених є відповідь: групи, бляха, часто переоцінюють свою креативність. Людям здається, ніби команда напрацювала багато чудових ідей, хоча насправді їх менше, і вони не такі вже й оригінальні. Але учасники отримують позитивний емоційний досвід: відчуття спільної роботи, схвалення, «мозкова розминка» і не помічають реальних втрат продуктивності.
Про це свідчать дослідження.
Але Осборн був дуже талановитим рекламістом.
P.S. Для мене існує тільки два види мозкового штурму, які я вважаю еффективними. Перший - brainwarming, коли на самому початку роботи кожен учасник групи скидається своїм досвідом та знаннями по темі, щоб збільшити обсяг робочого матеріалу для подальшої індивідуальної роботи. Другий - зворотній зв’язок, коли всі учасники наприкінці презентують свої індивідуально пророблені ідеї, а всі інші учасники шукають пробіли в запропонованих рішеннях (в Pixar цей процес називається brain trust).
#НотаткиКреадира