Redis як спільна памʼять
Типово я звик бачити Redis як кеш чогось, ну або як нішеву базу даних (бо, знаєте, хоч Redis і тримає все в памʼяті, там є можливість зберігати зміст на диск.)
Але хочу звернути увагу на інше бачення: Redis є спільною оперативною памʼяттю між багатьма вашими процесами чи машинами.
Якось оця тема спільної памʼяті мало використовується. Ну так, в класичних вебзастосунках стану немає, а отже і в такій памʼяті потреби немає. Але на вебзастосунках світ не закінчується. Може ви гру пишете, чи чат, чи ще щось багатокористувацьке. Чи бота для месенджера.
Але й у вебзастосунках є стан. Класичний приклад: обмеження частоти запитів. В межах однієї машини його робити нема сенсу, зате лічильник можна покласти в Redis. Є навіть офіційний посібник.
Redis достатньо швидкий: лише на 1-2 порядки повільніше за звичайну оперативку, та, наприклад, на порядок швидше ніж локальний SSD. (Єдина порада - не складати в один запис надто багато. Краще, коли це буде окремий примітив чи невеличкий обʼєкт.)
Redis вже містить захист від рівночасного доступу, бо всі команди виконуються послідовно. Єдине, що має сенс поєднувати повʼязані команди у транзакцію (чи взагалі написати скрипт, бо й таке тут є.)
Може, у вас є сервіс, який спирається на внутрішній стан, та через це його ніяк не виходить масштабувати - або хоча б тримати в двох екземплярах для надійності. Redis прийде на допомогу.
#Redis
